fbpx
Лекція

Сліпа віра завжди суперечить здоровому глузду

Якщо я переконана, що на вулиці йде дощ… «Парасолька від дощу» (1883), Марія Башкірцева. Російський музей/Wikipedia

Франциско Меджиа Урібе (Francisco Mejia Uribe) — Виконавчий директор компанії «Голдмен Сакс» (Goldman Sachs), Гонконг. Має ступінь з філософії та економіки Лос-Анджелеського університету в місті Богота, Колумбія, а також веде блог під назвою «Блог філософа» (The Philosopher Blog).

Cкоріш за все ви ніколи не чули про Вільяма Кінгдона Кліффорда. Його ім’я не знайти на пантеоні великих філософів — можливо тому, що життя його обірвалося у віці 33 років — утім, не можу пригадати нікого іншого, чиї ідеї були б більш актуальними для нашого взаємопов’язаного, керованого штучним інтелектом, цифрового віку. Вам може здаватися це дивним, адже ми говоримо про британця вікторіанської доби, чия найвідоміша філософська праця була написана майже 150 років тому. Однак реальність тісно пов’язана з поглядами Кліффорда. Його, здавалося б, перебільшене твердження про те, що «неправильно завжди, усюди й будь-кому вірити у щось за відсутності доказів», уже не є гіперболою, а технічною реальністю.
У своїй праці «Етика віри» (The Ethics of Belief) (1877) Кліффорд наводить три докази щодо того, чому відповідальна віра, тобто віра лише в те, для чого в нас є достатньо доказів, і в те, що ми ретельно вивчили, перетворюється на наш моральний обов’язок. Перший аргумент починається з простого спостереження, що наші переконання впливають на наші дії. Усі погодяться, що наша поведінка формується під впливом того, що ми вважаємо за правду, іншими словами — у що ми віримо. Якщо я вірю в те, що надворі йде дощ, то візьму із собою парасольку. Якщо я вірю в те, що таксисти не приймають кредитки, то перш ніж сідати в авто, переконаюся, що в кишені є готівка. А якщо я вірю в те, що не можна красти, то платитиму за свої покупки, перш ніж вийти з крамниці.
Те, у що ми віримо, має важливе практичне значення. Хибні переконання про фізичні чи соціальні факти призводять до формування поганих звичок, які в крайніх випадках можуть загрожувати нашому життю. Якби співак Р. Келлі направду вірив у правдивість слів своєї пісні під назвою «Я вірю, що можу літати» (I Believe I Can Fly) (1996), то навряд чи він був би зараз серед нас.
Утім на карту поставлено не лише наше самозбереження. Оскільки ми — тварини соціальні, наші дії впливають на людей, які нас оточують, а неправильні переконання можуть нести загрозу іншим. Кліффорд застерігає: «Усі ми достатньо страждаємо від збереження і підтримання хибних переконань та фатально неправильних дій, до яких вони призводять…» Іншими словами, недбалість у процесі формування переконань є неправильною поведінкою з етичної точки зору, бо, вірячи у щось, ми, як соціальні істоти, дуже підвищуємо ставки.

перекладено в «Профпереклад»

Найочевидніше заперечення першого аргументу полягає в тому, що хоча деякі наші переконання справді призводять до певних дій, які можуть нести загрозу іншим, усе ж більшість наших переконань скоріш за все жодним чином не впливає на інших людей. Отже твердження Кліффорда про те, що приймати щось на віру за недостатності доказів у всіх випадках є неправильним, здається перебільшенням. Мені здається, критики мали рацію — саме мали — але тепер усе змінилося. У світі, де майже всі переконання миттєво діляться між людьми, за мінімальних затрат розкриваються перед глобальною аудиторією, кожне з них може бути логічним наслідком попереднього, як це й уявляв Кліффорд. Якщо ви й досі вірите, що це перебільшення, подумайте про те, як переконання, сформовані в афганських печерах, призвели до наслідків, що коштували життів у Нью-Йорку, Парижі та Лондоні. Або ж подумайте, наскільки впливає вся та нісенітниця, що ллється із соціальних мереж, на ваше звичне щоденне життя. У цифровому глобальному селі, у якому ми зараз живемо, фальшиві переконання сплітають ширшу соціальну мережу, тому аргумент Кліффорда, можливо, і був гіперболою, коли він говорив про це вперше, але нині все зовсім інакше.
Другий аргумент, яким Кліффорд підтримує своє твердження про те, що завжди неправильно вірити за недостатньої кількості доказів, полягає в тому, що хибний спосіб формування переконань перетворює нас на недбалих, довірливих віруючих. Кліффорд висловлюється дуже точно: «Жодне справжнє переконання, наскільки б дрібним і фрагментарним воно не здавалося, не може вважатися незначним; воно готує нас до розвитку подібних переконань, підтверджує ті, що раніше нагадували нам відоме, і послаблює інші; і так поступово воно торує невидимий шлях у наші найглибші думки, які одного дня можуть перерости у відкриту дію, і залишає свій відбиток на нашому характері». Якщо актуалізувати слова Кліффорда до сучасності, то він каже, що сліпа віра перетворює нас на легку здобич для розповсюджувачів фейкових новин, конспірологів і шарлатанів. І дозволяти собі приймати ці помилкові переконання є морально неправильним вчинком, тому що, як відомо, ціна помилки для суспільства може бути жахливою. Нині епістемічна увага є значно ціннішою чеснотою, ніж будь-коли, оскільки потреба просіювати конфліктну інформацію експоненціально збільшується, і лише кілька свайпів у смартфоні відділяє нас від того, щоб стати вмістилищем довірливості.

Жодне справжнє переконання, наскільки б дрібним і фрагментарним воно не здавалося, не може вважатися незначним; воно готує нас до розвитку подібних переконань, підтверджує ті, що раніше нагадували нам відоме, і послаблює інші; і так поступово воно торує невидимий шлях у наші найглибші думки, які одного дня можуть перерости у відкриту дію, і залишає свій відбиток на нашому характері.

Третій і останній аргумент Кліффорда про те, чому віра без доказів морально неправильна, полягає в тому, що ми, як транслятори переконань, несемо моральну відповідальність за те, щоб зберігати чистоту загального джерела знань. У часи Кліффорда спосіб, у який наші переконання впліталися в «дорогоцінний депозит» загального знання, опирався, перш за все, на мову й письмо. Завдяки здатності спілкуватися «наші слова, наші фрази, наші форми, процеси і способи мислення» перетворюються на «спільну власність». Пошкодження цієї «реліквії», як він її називав, унаслідок додавання помилкових переконань є аморальним, оскільки, зрештою, життя кожного індивіда опирається на цей життєвий загальний ресурс.
Хоча останній аргумент Кліффорда наче вірний, твердження про те, що незначне хибне переконання є моральною кривдою загальних знань здається перебільшенням. Утім реальність, знову ж таки, вирівнюється з думками Кліффорда, і його слова здаються пророчими. Нині ми дійсно маємо глобальний резервуар переконань, до якого методично додаються всі наші зобов’язання — це називається супермасив даних. Не потрібно навіть бути активним користувачем соціальних мереж і публікувати повідомлення у Twitter чи палко сперечатися у Facebook: усе більший обсяг наших дій у реальному світі записується й оцифровується, після чого за допомогою алгоритмів і використовуючи ці дані можна легко робити висновки про наші переконання ще до того, як ми висловимо свою точку зору. У свою чергу, цей величезний обсяг збережених переконань використовується алгоритмами для прийняття рішень для нас і про нас. Це той самий резервуар, до якого звертаються пошукові системи, коли ми, намагаючись знайти відповіді на свої запитання, формуємо нові переконання. Додайте неправильні інгредієнти до рецепта супермасиву даних, і отримаєте потенційно токсичний продукт. Саме зараз настав той час, коли критичне мислення вважається моральним імперативом, а довірливість — згубним гріхом.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Етика Цінності й переконання Історія ідей. 05 листопада, 2018 р.

The article by Francisco Mejia Uribe.

This article was originally published at Aeon and has been republished under Creative Commons: https://aeon.co/ideas/believing-without-evidence-is-always-morally-wrong.

Усі права захищено © Creative Commons Attribution-No Derivatives

Цим повідомленням правовласники дають згоду копіювати цей матеріал і поширювати його з некомерційною метою, в тому числі для обговорення, дослідження, аналізу, для допомоги при створенні груп для діалогу, за умови, що матеріал не буде змінено, а це повідомлення буде включено до нього в будь-якому випадку. Решта прав захищено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


© 2019 Cowo.guru. Всі права захищені