fbpx
Прочитані книгиРецензії

Cowo.книги: Карл фон Клаузевіц «Принципи ведення війни» з Олексієм Арестовичем. Рецензія на книгу

1. Про автора

Карл Філіп Ґотліб фон Клаузевіц – прусський генерал, військовий реформатор та військовий теоретик, історик. Відомий завдяки незавершеній праці “Про війну”. Він не раз брав участь у важливих військових боях і на власному досвіді  знає, як це – об’єднувати військову теорію з реаліями війни. Розроблені ним теорії про стратегію, тактику та філософію мали великий вплив на розвиток військової думки в країнах заходу. Клаузевіц вважається автором модерної теорії війни.

2. Про що ця книга?

“Принципи ведення війни” – це зовсім новий погляд на феномен війни. За часів Клаузевіца і до нього всі праці* були лише про практику війни, але теорія, якщо де і траплялася, то опосередковано та нецілісно. Тут він стає першопрохідцем і створює всеосяжну та систематизовану працю саме про теорію війни. Це найяскравіше досягнення Клаузевіца. Праця побудована за класичною Гегелівською системою: теза, антитеза, синтеза. Спочатку він вводить тезу, далі її заперечує і на кінець показує, як цю несумісність можна подолати.

В цій книзі Клаузевіц перший ставить питання, що таке війна і перший відповідає на нього: “Війна – це продовження політики іншими засобами”. Зараз нам ця думка здається очевидністю, проте в його часи вона викликала великий резонанс у суспільстві.

Три найголовніші складові книги:

1. Тотальна війна.

Клаузевіц створює термін “тотальна війна” (або ідеальна) – коли всі сили суперників спрямовуються на знищення один одного. Проте автор сам додає, що якби нам не хотілося, такої війни ніколи не буде. Однак ми повинні прагнути до такого ідеального типу.

Війна для людей – це завжди жахливий хаос – думок, ідей. Час, коли виходить індивідуальне і колективне несвідоме. Природа людей суперечить природі війни. Бо люди прагнуть не починати війну, а війна неодмінно повинна відбутися. Тому що вона є продовженням політики іншими засобами і повинна досягти такі цілі, до яких не дійшли мирним шляхом. Клаузевіц каже, що війна – це вимушена необхідність. Вона повинна бути такою короткою, наскільки це можливо. І повинна проходити за планом, під керівником професіоналів військової справи.

2. Складові війни:

– Народний інстинкт, який змушує людей йти на війну, жертвуючи життям
– Полководець, для якого війна – це захоплююча гра в стратегію, тактику, і який любить ризикувати своїм життям
– Політик: людина, яка розуміє природу війни і може взяти в жорсткий контроль сліпий народний інстинкт і полководців. Він має не допустити, щоб вони управляли війною. Повинен насилля перетворити в контрольоване насилля для досягнення конкретних політичних цілей

3. Війна – продовження політики.

Війна – лише частина політичних відносин, а не самостійне явище. Тому це означає, що країни, які почали воювати, як і раніше перебувають в політичних відносинах, а не переривають всі зв’язки. І це передбачає можливість ведення торгівлі, дипломатичних відносин та переговорів. І навіть застосовуючи всі крайні засоби, наближаючись до тотального рівня, війна залишається частиною політики

Чому ця книга важлива?

У своїй книзі Клаузевіц всебічно розглядає природу війни. Він розбірливо пояснює взаємозв’язок війни і політики, важливість плану війни, стратегії і тактики.

Звертаючи увагу на істотну важливість таких якостей, як мужність, відвага і самопожертва, автор відводить значну частину книги оцінці моральних чинників ведення війни. Акцентує увагу на військовому кодексі честі, бойовому дусі і ролі громадської думки.

У нашій реальності війні відведено не менше значення, ніж Клаузевіц описує в книзі. Навіть наше життя іноді нагадує війну зі своїми правилами, планами, стратегіями і тактиками, де кожен новий крок незворотній та незмінним чином впливає на майбутнє.

Книга відкриває нове розуміння природи війни: не як чогось неправильного, а навпаки – необхідного. Але необхідного лише в тому разі, коли питання політики неможливо вирішити мирним шляхом. Зрозумівши війну в такий спосіб, ми подивимося на неї новим поглядом.

* Йдеться про праці Сунь Цзи “Мистецтво війни”, Унь Цзи, Ксенофонта, Ліддел Гарта “Стратегія непрямих дій”, Макіавеллі “Державець”, Моріца Оранського.

Відео читання книги «Принципи ведення війни» з Олексієм Арестовичем.

Tags:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *