Cowo.матеріали.

Проблема свободи волі

Свобода волі. Здавалося б, які питання? Звісно ми її маємо. Сучасні гасла “ти можеш стати тим, ким захочеш” зовсім розвіюють будь-які сумніви. Ми оперуємо свободною волею завжди: коли самостійно обираємо своє місце роботи, книги, які хочемо прочитати. Чи ні?
Невже те, що ви зараз читаєте цей текст якось було запрограмовано ще мільярди років тому, коли і людей-то не було? Виникає слушне питання – ким запрограмовано? Цьому і великій низці інших питань намагаються знайти відповідь люди, які занепокоєні проблемою свободи волі. Проте в чому ж її проблематичність?

У цій царині існує багато концепцій. Щоб не сипати складними термінами, краще пояснити все просто.
Існує уявлення, що ми самі творці своєї історії, кожен наступний вибір змінює наше майбутнє, і ми маємо повну свободу волі. На нього схоже інше уявлення, що так, ми самі обираємо, як діяти, проте це все в межах великої кількості можливих варіантів розвитку подій. Щось на кшталт такої історії: на вулиці дощ, ти сам можеш обрати, брати парасольку чи не брати, у одному з випадків ти змокнеш, у іншому – залишишся сухим. Але у цій ситуації, ти вже мав як мінімум два (а на справі – і ще більше) варіантів розвитку подій.

Але, на жаль, таку позитивну нотку потрібно змінити більш песимістичною (для когось), а для когось – навпаки, заспокійливою позицією. Звучит вона так: все детерміновано (що за розумне слово?), тобто все вже за нас вирішено, ніякої свободи волі і бути не може, це лише ілюзія?

Проте щоб не закінчувати на цій думці, хочемо вас підбадьорити: науковці та філософи ще досі не дійшли однієї думки, є в нас свобода волі, чи немає! Ці дискусії дуже цікаві, іноді займаєш одну позицію, знайомишся з іншою і вже вона тобі здається більш вірогідною. Хто встановлює цей детермінований порядок? Бог, природа? Якщо природа, то хто?

Всім фактам у житті ми звикли надавати пояснення і вбудовувати їх у великий причинно-наслідковий ланцюжок. Ми часто запитуємося, чи самі ми здійснюємо ці причини, чи вони здійснюються за нас…
Проблема свободи волі – це питання між тим, чи всі події вже наперед обумовлені або ми все ж здійснюємо вільний вибір.



Історія
В історії філософії можна виділити 2 основні погляди на свободну волю.
1-й: Аристотель, Фома Аквінський, новоєвропейський раціоналізм – тут свободна воля виводиться з самого поняття волі як властивої розуму здатності до самовизначення і породження особливої причинновості.

2-й: від Платона через Августина і більшу частину представників схоластики аж до волюнтаризму 19-20 століть – свобода волі тут розглядається як залежна від зовнішньої (природної або божественної) причинності.

Матеріали:


Статті:
Едді Наміас “Чи існує свобода волі у людини?”

https://intalent.pro/article/cushchestvuet-li-svoboda-voli-u-cheloveka.html
Едді Наміас – професор факультету філософії та Інституту нейронаук при Університеті штату Джорджія. Він займає позицію, що людина має свободу волі і у своїй статті доводить, чому це так. Філософ зазначає, що людська воля дійсно може бути менш свободною, ніж нам здавалося раніше, але це не означає, що її немає взагалі.

Андрій Баумейстер “Дискусія про свободу волі”

Андрій Баумейстер розповідає учасникам Presidents‘ MBA KMBS, які аргументи наводять вчені, котрі дуже часто вважають свободу волі ілюзією, які – суспільно-політичні діячі, котрі постійно апелюють до цього поняття. І як це все стосується нашого повсякденного життя.
http://open.kmbs.ua/free-will/

Інтерв’ю з Дерком Перебумом
Дерк Перебум – американський філософ, професор Корнельського університету. Він розробив оригінальну метафізику свободи волі – жорсткий інкопатибілізм (позиція, при якій детермінізм логічно не сумісний зі свободою волі).
Дерк відстоює жорсткий детермінізм та в інтерв‘ю розказує про свій шлях до цього. І відповідає на питання, чи повинні професіональні філософи більше уваги приділяти міркуванням про сенс життя.

http://www.intelros.ru/pdf/Finikoviy_kompot/2015_9/15.pdf
Інтерв’ю:



Книги:
Сем Харріс “Свобода волі, якої не існує”
Відомий американський вчений і філософ Сем Харріс аргументовано і за допомогою яскравих прикладів доводить, що насправді свободи волі немає, і ця істина анітрохи не руйнує нашу мораль та не применшує важливості політичної та соціальної свобод.


Дік Свааб “Ми – це наш мозок” (Розділ 18. Свободна воля – приємна іллюзія)
Простежуючи людське життя від зачаття до смерті, автор зачіпає широкий крутий тем: дитинство і значення батьківської поведінки, статеве дозрівання, гендерна ідентичність, мораль, агресія, релігійність, пам’ять, старіння і також свобода волі.
Дік Свааб – всесвітньо відомий вчений, протягом тридцяти років очолював Нідерландський інститут мозку; нині керує групою дослідників в нідерландському інституті нейробіології.


Пітер ван Інваген “Нарис про свободу волі”
Ця книжкa пoбaчилa cвiт 1983 poку i зpoбилa пepeвopoт у диcкуciяx пpo cвoбoду волi в aнaлiтичнiй фiлocoфcькiй тpaдицiї. Її aвтop, видaтний aмepикaнcький фiлocoф Пiтep вaн Iнвaґeн, пocлiдoвнo oбґpунтoвує нecумicнicть cвoбoди вoлi тa дeтepмiнiзму i пoкaзує, як нaшa мopaльнa вiдпoвiдaльнicть пocтaє гapaнтoм cвoбoди вoлi.


Robert Kane “The significance of free will”
Роберт Кейн критично оглядає дискусії минулого півстоліття про свободу волі, пов’язуючи їх з найважливішими напрямками думки 20-го століття. Філософ відстоює традиційну позицію інкомпатибілізму (несумісність свободи волі), використовуючи аргументи з сучасних розробок у фізиці, біології, нейрології та інших когнітивних та поведінкових наук.

Alfred Mele “Autonomous Agents”
Ця книга стосується двох суміжних тем: самоконтролю та самостійності особистості. Підходячи до цих питань, Меле розробляє уявлення про ідеальну самоконтрольовану людину і стверджує, що навіть така людина може бути позбавлена особистої самостійності. Залишаючись нейтральним між тими, хто вважає, що автономія (свобода волі) сумісна з детермінізмом, і тими, хто заперечує це, Меле показує, що віра в існування «автономних агентів» краще обґрунтована, ніж віра в те, що їх не існує.


“Античная философия. Энциклопедический словарь” (Стаття “Воля”)
Енциклопедичний словник «Антична філософія» присвячений класичній філософській традиції Стародавньої Греції та Риму. У ньому представлена проблематика античної філософської думки з 6 ст. до н.е. по 6 ст. н.е. у всій різноманітності шкіл, напрямків і персоналій. Також в нього включені статті, присвячені найважливішим поняттям і найбільш визначним творам.


Європейський словник неперекладностей. Том 4 (Стаття “Воля”)
Цей том – одна з частин української версії унікального проекту європейських дослідників. Який став першою в історії філософії спробою зібрати разом неперекладності – такі філософські слова і словосполучення, переклад яких з однієї мови на іншу створює певні проблеми.
Існує два шляхи вирішення цих проблем: «вибрати одну домінуючу мову – «глобалізовану» англо-американську – і віднині спілкуватися нею; або ж зробити ставку на підтримання унікальності кожної мови, щоразу підкреслюючи сенс і важливість відмінностей, що є єдиним способом реально полегшити спілкування між мовами та культурами. З середини культурного виміру тут пояснюється розуміння певних термінів, висловів. Цей проект – новий еволюційний крок україномовного філософського дискурсу.
У статті «Свобода волі» ви можете більше дізнатися про розуміння цієї проблеми зсередини українського середовища.

ПостНаука “Філософія свідомості: свобода волі і детермінізм” Дмитро Волков і Кирило Мартинов
У відео Юлія Полевая (шеф-редактор ИД “ПостНаука”) спілкується з російськими філософами. Тут дається доволі простий і зрозумілий огляд проблеми свободної волі.
https://www.youtube.com/watch?v=vNqkUtrxeRw

Deniel Dennett “Is Free Will an Illusion?”
Філософ Деніел Деннет намагається розгадати головоломку свободної волі і запитує, чи можуть співіснувати свободна воля і детермінізм. І якщо свободна воля є ілюзією, як кажуть багато вчених, чи слід робити висновок, що тоді люди не мають нести відповідальність за свої дії?
https://www.youtube.com/watch?v=wGPIzSe5cAU


Відео:
Особлива думка (англ. The Minority Report), 2002

2054 рік, у Америці засновано поліцейський підрозділ профілактики злочинів «Precrime», завдяки якому число вбивств вдалося звести до нуля. Троє провидців («прови»), що знаходяться в ізоляції, бачать злочини, які будуть здійснені в найближчому майбутньому. Картини їх бачень виводяться на екран, система видає імена вбивці, жертви, час вбивства і тип злочину (навмисне або ненавмисне). Команда поліцейських запобігає вбивству і ловить майбутніх злочинців, яких поміщають в анабіозні капсули. Проте чи завжди сказане провидцями – правда? Чи людина може вибрати інший шлях і не чинити злочин? У фільмі головний герой знаходить відповідь на питання, чи можлива свобода вибору. І в дуже несподіваний спосіб.
Дякуємо, що прочитали даний матеріал! А що для свобода волі?

Фільми:
Асения Коломиец
Учасниця команди cowo.guru, студентка філософського факультету КНУ ім. Шевченка, блогерка, журналістка, любителька букв.

филиалы
  • Київ
  • Одеса
  • Дніпро
  • Полтава
продукты
    • Лекції
    • Курси
    • Практикуми
  • Спільнота
БИБЛИОТЕКА
  • Баумейстер
  • Арестович
  • Світогляд
  • Стоїцизм
Made on
Tilda